Зимовий / літній час: економія?


Середа, 19 вересня 2018 16:36 | Суспільство

Зимовий / літній час: економія?
Опитані нами експерти переконують, якщо сто років тому переведення стрілок можна було обґрунтувати економією електроенергії, то нині цей аргумент є смішним

В Україні знову заговорили про скасування переходу на літній час. Але. Якщо в Євросоюзі приймуть відповідне рішення. “Коли в ЄС скасують перехід на літній час, то Мінекономрозвитку звернеться до Кабінету Міністрів України щодо можливості внесення відповідних змін до порядку обчислення часу на території країни”, – повідомила прес-служба відомства, додавши, що економічного обґрунтування щорічного переходу на літній час і інформації про зменшення споживання електроенергії при переведенні годинників у Мінекономрозвитку немає. В Академії наук також спростували користь від переходу на літній час для України. "Істотної економічної вигоди від такого переходу немає. Є переваги у використанні світлової частини дня для відпочинку", – заявив член президії НАН академік Ярослав Яцків.

Власне, в цьому переконують й опитані нами експерти: сьогодні для переведення стрілок немає жодних економічних підстав, утім, якщо відмовлятися, то тільки в компанії, тобто, одночасно з Європою.

Опитані нами експерти переконують, якщо сто років тому переведення стрілок можна було обґрунтувати економією електроенергії, то нині цей аргумент є смішним

В Україні знову заговорили про скасування переходу на літній час. Але. Якщо в Євросоюзі приймуть відповідне рішення. “Коли в ЄС скасують перехід на літній час, то Мінекономрозвитку звернеться до Кабінету Міністрів України щодо можливості внесення відповідних змін до порядку обчислення часу на території країни”, – повідомила прес-служба відомства, додавши, що економічного обґрунтування щорічного переходу на літній час і інформації про зменшення споживання електроенергії при переведенні годинників у Мінекономрозвитку немає. В Академії наук також спростували користь від переходу на літній час для України. "Істотної економічної вигоди від такого переходу немає. Є переваги у використанні світлової частини дня для відпочинку", – заявив член президії НАН академік Ярослав Яцків.

Власне, в цьому переконують й опитані нами експерти: сьогодні для переведення стрілок немає жодних економічних підстав, утім, якщо відмовлятися, то тільки в компанії, тобто, одночасно з Європою.

Проблему пікових навантажень можна вирішувати тим, щоб розводити початок робочого дня у різних верств населення”

– Як інженер за першою освітою і людина, яка багато років пропрацювала в обленерго, можу впевнено сказати, що електричні лампочки (освітлення) тепер далеко не головний споживач електроенергії. Так, ми все ще маємо пікові навантаження на електромережі зранку і ввечері, але пов'язано це тепер не стільки з освітленням, як з використанням побутових приладів. Бо навіть якщо користуватися старими лампочками розжарення по 100 ватт кожна і вмикати їх в усіх кімнатах – це лише 600-700 ватт, максимум – кіловатт споживання. В той час, як електропраска – це 1,5 кВт, електрочайник - 1,5-2 кВт, а мікрохвильова піч - до 3-3,5 кВт. А проблему пікових навантажень можна вирішувати не переведенням стрілок годинника, а просто тим, щоб розводити початок робочого дня у різних верств населення. Так, до речі, давно вже роблять у Польщі. Міський транспорт там нерідко починає працювати від 5-ої години ранку, а потім кожну годину починає працювати хтось інший: великі підприємства – о 6-7-й, студенти підтягуються о 8-й, школярі о 9-й, а магазини починають працювати о 10-й годині ранку. І це - набагато ефективніше, ніж переводити стрілки годинників. Далі – який час залишити? На мою думку – тепер вже більше як психолога, ніж інженера – звичайно зимовий. Це наш природній поясний час, навіщо нам щось тут змінювати? Вистачить й того, що в радянські часи наш час на 2 години відрізнявся від справжнього, До того ж навіщо ще себе додатково заплутувати? Краще вже поставити реальний час, а від нього робити так, як сказано вище – добирати такий режим праці організацій, підприємств, шкіл і навчальних закладів, щоб це було зручно усім. Ну а якщо Європа залишить у себе літній час, то ми навіть додатково виграємо, тому що тоді наш звичний нам поясний час відповідатиме середньоєвропейському. Тож усі аргументи, здається, говорять тільки на користь одного - перевести стрілки на зимовий час і там вже й залишитися. З одним зауваженням, правда, - що все-таки поясний час на Сході і на Заході нашої країни відрізняється між собою майже на годину. А тому є сенс розпочинати робочий ритм на сході нашої держави раніше, ніж на заході. Але це питання теж можна якось вирішити і без переведення годинників – наприклад надавши право місцевим радам самим його вирішувати. Ну а якщо вже все-таки й переводити стрілки годинників, то не так, як це роблять зараз, двічі на рік, піддаючи наш організм стресам, коли весною для нас це переведення все ще настає занадто рано, а восени – вже запізно, а змістивши його початок і закінчення на місяць... весною - пізніше, а восени - швидше. Скажімо не першого квітня, а десь перед 1-м травням і не наприкінці жовтня, а десь на його початку. Адже колись літній час тривав 6 місяців, а зараз його тривалість довели до 7-ми. От і виходять постійні стреси для організму...”

 

“Від переведення годинників страждають лише пасажири, зокрема, ті що їдуть поїздами”

– Хто мав нещастя подорожувати потягом у день, коли відбувається переведення часу, то міг потрапити в неочікувану годинну стоянку у відкритому полі, оскільки потяг має зупинитися на час переведення годинникових стрілок, аби прибути на станцію о визначеній годині. Але. Що стосується безпосередньо транспортної галузі України, то від переведення стрілок годинника жодних проблем не відчувається. Все попередньо планується, складаються графіки, розклади рухів. І якщо проблеми таки виникають, то, частіше за все, причина не в зміні часу, а в технічних несправностях транспорту. Тобто, добре це чи ні для економії – важко сказати. Але для безпеки руху вигода таки є. Адже набагато краще, щоб пік руху транспорту припадав на світлу половину дня.

Водночас, у питанні переведення годинників вбачається ще й політичний підтекст. Через якихось півроку в Україні пройдуть вибори, і, вважаю, тоді почнеться гра “у дурачка”: підкинуть тему, а потім навколо неї розгортатимуть дискусії та суперечки. Приміром, звучатимуть гасла: “Україні не треба скасовувати перехід на літній час, бо тоді ми будемо в одному часовому поясі з ворогом”. Утім, якщо ми вже вирішили долучитися до європейської сім’ї, то тут варіантів нема – треба рівнятися на Європу. Якщо та скасує, то ми повинні зробити те саме, а не пливти проти течії”.

 

Замість висновку: “Якщо переведення годинників суттєво економити електроенергію не допомагає, то Україні, асоційованому учаснику ЄС, варто підтримати ініціативу Євросоюзу, і також скасувати перехід на літній час. Але. Наскільки це правильно по відношенню до жителів західних областей – питання, яке мають вирішувати фахівці. Адже, нагадаємо, що у 2011 році Верховна Рада вирішила залишитися на літньому часі. Щоправда, за півроку це рішення скасувала, бо люди на Заході України обурювалися, що їхні діти йшли в школу затемно. Чому так? Формально Україна розташована у другому часовому поясі, але насправді Захід нашої країни на півтори хвилини заходить на перший часовий пояс, а Схід аж на 11 хвилин виступає на третій. Відтак сонце на Луганщині сходить на півтори години раніше, ніж на Закарпатті. Тому, коли в Києві 12:00, то в Луганську “за сонцем” має бути 12:40, а в Ужгороді - тільки 11:35. Через це в східних областях люди незадоволені літнім часом, бо світає там о 3-й годині ночі, а в західних – зимовим, через який о 9-й ранку все ще темно. То який час залишати – літній чи зимовий – дискусія триває... 

Опитав Мирослав Ліскович. Київ


Створення сайту в Києві