Політика

Спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер у п'ятницю, 27 жовтня, прибуде до Києва.

Про це заявив журналістам міністр закордонних справ України Павло Клімкін, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Учора ми з Куртом зустрічалися в Берліні, так само з рядом німецьких політиків. Завтра Курт приїжджає в Україну", - сказав Клімкін.

Він зазначив, що його зустріч зі спецпредставником США Волкером була присвячена тому, яким чином зберігати спільну позицію щодо мандату миротворчої місії ООН на Донбасі.

"Ми обговорили багато важливих питань. Деякі здаються деталями, але, як ви розумієте, в таких важливих речах жодних деталей немає", - зазначив Клімкін.

Він поінформував, що розмовляв на цю тему з німецькими друзями України, і Волкер також мав такі зустрічі.

"У нас є дуже чітка спільна позиція", - підкреслив міністр.

Він уточнив, що, по-перше, не може бути й мови про якусь легалізацію тих незаконних збройних формувань, які наразі перебувають на окупованому Донбасі, "і всі ці російські спроби є однозначно марними". По-друге, неможливі за визначенням спроби Росії поєднати політичні кроки з тим, що вона має зробити у сфері безпеки, сказав Клімкін.

"Спочатку невідкладні заходи встановлення міжнародного рівня безпеки. Потім міжнародний компонент поступово починає контролювати всю окуповану територію Донбасу, включно з неконтрольованою ділянкою кордону, і тільки після того ми можемо міркувати про подальші кроки", - наголосив Клімкін.

Укрінформ

Єврокомісар Йоганнес Ган має в розпорядженні проект "плану Маршалла", але вважає, що Єврокомісія вже зараз має необхідні інструменти для його виконання.

Про це він заявив на Форумі громадянського суспільства у Таллінні, повідомляє "Європейська правда".

"Я отримав план Маршалла від міністра закордонних справ Литви", - повідомив він.

Йоганнес Ган не став чітко прогнозувати, чи буде затверджений цей документ, однак скептично оцінив потребу в його схваленні.

"Зараз всі і всюди говорять про "плани Маршалла", можна говорити, що є "інфляція планів Маршалла" – є плани для Африки, для України, ще для когось".

На думку комісара, Єврокомісія має необхідний інструментарій для підтримки України, і запевнив, що гроші будуть виділятися виключно із вимогами проведення реформ.

Раніше повідомлялося, що "план Маршалла" про довгострокову підтримку України, офіційно підтриманий Європейською народною партією, буде представлено на саміті Східного партнерства у Брюсселі.

Як відомо, назву "план Маршалла" носить програма відбудови економіки Західної Європи, яка була започаткована після Другої світової війни за рахунок допомоги та кредитних коштів, наданих США.

Укрінформ

Санкції повинні призвести до того, що Росія залишить окуповані Луганськ та Донецьк, а також завершить окупацію Криму.

Про це заявив польський президент Анджей Дуда у Гельсінкі під час спільної прес-конференції з президентом Фінляндії Саулі Нійністьо, інформує РАР. 

 

“Ми хочемо, щоб актуальні збройні конфлікти зникли, і хочемо також запобігти тим конфліктам, які можуть виникнути у майбутньому. У цьому контексті важливе значення має послідовна політика санкцій проти Росії. Політика санкцій має призвести до того, що Росія повністю відмовиться від конфлікту в Луганську і Донецьку, який вона спровокувала. Москва також повинна відмовитися від окупації Криму і ведення імперської політики”, - заявив Дуда.

Він підкреслив, що відповіддю НАТО на агресивну політику Росії є зміцнення присутності Альянсу на східному фланзі.

Дуда наголосив, що у питаннях ставлення до Росії і політики санкції позиції Польщі та Фінляндії є дуже близькими. 
 
Укрінформ
Слід майже всіх актів вандалізму тягнеться у бік Москви

Урочисте відкриття вулиці імені святого Іонна Павла II та муралу із зображенням Понтифіка у Києві ледь не затьмарив акт вандалізму.  На стіні із зображенням Папи-поляка напередодні написали непристойності польською і мішаною українсько-російською мовами. Хто це зробив, навіщо?

ДО ІСТОРІЇ ДОДАЄТЬСЯ РЕЛІГІЯ

Відкриття муралу в Печерському районі столиці відбулося 15 жовтня. У переддень польські дипломати побачили на стіні написи на кшталт "унія не пройде", "польська собача кров", про що відразу ж повідомили поліцію і комунальні служби. Написи було швидко стерто і неприємний інцидент нібито вичерпано. Але могло так статися, що їх виявили б у день урочистостей, це зіпсувало би свято і додало непотрібної напруженості у відносини Києва та Москви. Напевно, зловмисники на це й сподівалися.

У Києві та Варшаві намагаються зрозуміти, хто може стояти за цим інцидентом: шалений безумець-одиночка чи особа/група осіб за чиєюсь вказівкою?

Посол України в Польщі Андрій Дещиця, насамперед, зауважує, що Папу Іоанна Павла II поважають як поляки, так і українці. Він звертає увагу, що незадовго до інциденту Глава УГКЦ Святослав (Шевчук) у Римі проголосив Понтифіка покровителем «святої справи польсько-українського примирення». "Складається враження, що це - серія провокацій, які сплановано відбуваються з українського і польського боку, аби внести розбрат між нашими народами. Як тільки ситуація заспокоюється і знаходимо осіб чи сторінки історії, які нас об'єднують, їх відразу цинічно використовують для того, щоб атакувати і посіяти ворожість між українцями і поляками",- підкреслив дипломат.

Польський політолог, професор Варшавського університету Анджей Шептицький зауважує, що до класичних антиукраїнських та антипольських випадів, які мали місце під час попередніх провокацій, додається іще й релігійне підгрунтя. "Папа Іоанн Павло II є персоною символічною, адже за його папства і його відкритості відродилася Українська греко-католицька церква. З точки зору Москви постать Понтифіка не є привабливою", - підкреслює Шептицький. Відтак, обрати мішенню Іоанна Павла ІІ могли невипадково. Польський експерт вважає акт вандалізму не стільки антипольським, скільки антирелігійним.

Шептицький не виключає версію звичайного вандалізму без глибших мотивів. Однак він переконаний, що, ймовірніше за все, діяла група людей або організація, яка пропагує панславізм чи євразійство. На замовлення і за фінансової підтримки Росії.

ВИПРОБУВАНИЙ ПОЧЕРК

Відверто кажучи, у примітивну версію звичайного вандалізму слабо вірять не тільки експерти. Це - впевнений почерк, не раз випробуваний упродовж останніх трьох років, що дуже символічно збігається з російською агресією в Україні.

Двосторонні відносини рясніють такого роду інцидентами проти важливих для українців місць у Польщі та поляків в Україні. У зоні ризику найчастіше виявлялися місця пам'яті та культури. Цього року до переліку додалися заклади освіти і, навіть, офіційні представництва країн - генеральні чи почесні консульства. Хотілося б сподіватися, що список далі не поповнюватиметься. Але є скептики, які не виключають найгіршого - провокацій на міжнаціональному підгрунті з людськими жертвами.

Дуже часто, як і в останньому випадку з муралом, активізація діяльності пов'язана з конкретними подіями: офіційними урочистостями, наближенням круглих дат, візитів тощо. Мета проста: викликати негативний резонанс, заважати налагоджувати польсько-український діалог. Подекуди акти вандалізму були скоєні інкогніто, а часом - цілком публічно, навіть з офіційним обгрунтуванням.

Лише цього року таких випадків було чимало. Наприклад, 15 березня глава МЗС України Павло Клімкін прибув з візитом до Варшави, а напередодні вандали вдруге(!) за три місяці спаплюжили польський пам'ятник у Гуті Пеняцькій на Львівщині. Відтак, був створений певний фон для візиту і міністри мали про що поговорити...

Згодом чиясь "невідома" рука намалювала неонацистські символи на пам'ятникові загиблим на Волині полякам. Це сталося у переддень 11 липня,  коли в Польщі на офіційному рівні відзначають Волинську трагедію. Зрозуміло, що провину за цей інцидент автоматично поклали на українських націоналістів.

У 2015-2016 роках масово руйнувалися українські пам'ятники на півдні Польщі. Зазвичай це відбувалися або перед річницею Волинської трагедії, або перед 14 жовтня, коли в Україні святкують Покрову та День Збройних сил. У Польщі ж ця дата асоціюється з утворенням УПА, до якої поляки ставляться вкрай негативно.

Майже в усіх випадках так званого неконтрольованого вандалізму зловмисників не було виявлено. Це лише спонукатиме їх до подальших дій.

Щоправда, до українських та польських спецслужб цього року долучилися  хакери з так званого "Українського кіберальянсу", які перехопили електронне листування з Москвою білоруса Олександра Усовського. У березні зібрані матеріали опублікували на сайті  InformNapalm. Ця особа за відносно незначні кошти (від кількох сотень до кількох тисяч євро) організовувала у Польщі антиукраїнські заходи - від пікетування посольства України на підтримку так званих "ДНР" та "ЛНР" і до плюндрування українських пам'ятників на півдні. Підтримку чоловік знаходив серед людей з проросійськими поглядами

Цей випадок є зайвим свідчення того, що слід майже усіх так званих актів вандалізму, спрямованих проти поляків в Україні й українців у Польщі, тягнеться у бік російської сторони. Москва таким чином постійно намагається тримати градус напруженості в українсько-польських відносинах і коректувати порядок денний стосунків між Києвом та Варшавою. Без сумніву, в обох столицях це вже усвідомлюють. Проте, аби запобігти новим провокаціям, слід вдаватися до ефективніших превентивних кроків. Зокрема, зробити усе можливе, щоб затримати й покарати вандалів і провокаторів, які чітко вкажуть на замовників. По-перше, це студитиме голови радикалам з обох сторін, які готові відразу накидатися на сусіда із необгрунтованими прокльонами і звинуваченнями. І по-друге, зайвий раз не виникатиме дилема: конкретний акт вандалізму - це спонтанний порив чи чергова добре спланована провокація.

Юрій Банахевич, Варшава.

Укрінформ

Військово-морські сили України спільно з експертами НАТО розробляють план протидії можливій російській агресії з моря. Після анексії Криму Україна відчуває гостру нестачу військових кораблів та катерів.

Український парламент визначив поглиблену співпрацю з НАТО з метою отримання членства основою зовнішньої політики. Та одностороннє закріплення курсу в законі навряд чи пришвидшить євроатлантичну інтеграцію Києва.

Ватажок бойовиків ОРДО Олександр Захарченко заявив, що метою так званої республіки є інтеграція в Росію.

Російська пропаганда активно "проникає" в медіапростір пострадянських країн, але найбільше - в Україну, йдеться у дослідженні Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства.

Ватажок бойовиків "ДНР" Олександр Захарченко підписав "указ" про закріплення за лінією зіткнення на Донбасі статусу "державного кордону".

Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер вважає, що Україна до літа отримає безвізовий режим з країнами Європейського союзу.

Уже третій тиждень поспіль триває залізнична блокада непідконтрольних Києву районів Донецької та Луганської областей. Чого саме намагаються досягти її організатори, з'ясовувала DW.

Уряд Чехії ухвалив рішення збільшення кількості квот для місцевих компаній на прийом працівників з України.

Євросоюз повинен рішуче відреагувати на загострення ситуації на Донбасі.

Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm презентувала документальний фільм про визначні операції у 2016 році Українського кіберальянсу (UCA) - об’єднання українських IT-активістів, які ініціативно взяли на себе функції захисту Української держави в інформаційному та кіберпросторі.

У Європарламенті наголошують на необхідності опрацювання нових санкцій проти Росії через загострення ситуації на Донбасі та зрив виконання Мінських домовленостей.

Засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Сході України відбудеться сьогодні в Мінську о 15 годині.

Рада Безпеки ООН за результатами розгляду загострення ситуації на сході України у вівторок прийняла заяву для преси, запропоновану українською стороною.

Постійна рада ОБСЄ о 17:00 вівторка в Австрії збереться на спеціальне засідання, присвячене ситуації в Авдіївці.

Україна потребує допомоги, оскільки перебуває в стані дестабілізації та одночасно - під тиском і у стані війни з Росією, що несе небезпеку для усієї Європи та світу.

Заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль зустрілася з представниками дипломатичного корпусу з метою надання міжнародній спільноті інформації про позов, поданий Україною проти Російської Федерації до Міжнародного суду ООН та арбітражного трибуналу за Конвенцією ООН з морського права 1982 року.


Створення сайту в Києві